ДИТИНСТВО – НЕЗАБУТНЯ ПОРА МРІЙ
Уже традиційно 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей. Це ‒ свято радості та надії, адже саме в дітях є продовження людського роду, здійснення всіх мрій і сподівань на краще.
Міжнародний день захисту дітей - це одне з найстаріших міжнародних свят. За однією із версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у Цзе (Фестиваль човнів-драконів), яке якраз припало на 1-ше червня. Завдяки щасливому випадку цей день збігся із часом проведення «дитячої» конференції в Женеві.
Рішення про відзначення Міжнародного дня захисту дітей саме першого червня прийняла Міжнародна демократична федерація жінок у листопаді 1949 року. Перший Міжнародний день захисту дітей було відзначено ще в 1950 році. ООН підтримала ініціативу федерації та оголосила захист прав, здоров'я і життя дитини одним із пріоритетів у своїй діяльності.
У Міжнародного дня дітей є свій офіційний символ - прапор. На зеленому полотні, яке символізує зростання та гармонію, навколо знаку Землі розміщені фігурки ‒ червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений в центрі, ‒ це символ нашого загального дому.
В Україні цей день відзначається із 1998 року. У 1991 році Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини, згідно з якою кожна держава зобов'язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей.
Дитинство - це чарівний світ, незабутня пора мрій та щирої радості. Ми не повинні забувати дитинство, маємо берегти його в своєму серці, і тоді воно не забуде нас, адже, погодьтеся, інколи і в дорослому віці корисно повеселитися.
Хочете дізнатися, як бешкетували у дитячі роки ваші земляки? Ми вам розповімо про їхні пустощі!
«Я в дитинстві дуже любила гратися в хованки. Одного разу, коли ми вийшли з мамою гуляти на вулиці, я різко втекла і сховалася від неї, сподіваючись, що вона здогадається, що я з нею так в хованки граюся. Хвилин через п'ять мене вже шукали всім двором, а ще через 10 хвилин викликали міліцію, щоб заявити, що зникла дитина. Тут мені вже стало нудно через те, що мене ніхто не знаходив, і я цілком спокійно повертаюся до під'їзду, де на мене чекав уже просто розлючений тато і перелякана мама! Отримала я тоді добряче і більше так не грала. Вистачило на все дитинство!»
Ірина Щербакова
«Якось у дитинстві я був у бабусі з дідусем і не було світла. Мені дуже цікаво було поглянути, яка температура, тож я підніс градусник до свічки. Дивлюся, а температура почала підніматися. Нагрів я до того, що градусник зірвався. Добре, що спиртовий був! А бабуся мене перед дідусем захищала. Каже: «Натопив так, що і термометр не витримав!»»
Олександр Лактіонов
«А ми в дитинстві жартували над сусідами: ліпили з бруду цукерки, загортали їх у фантики і роздавали всім на вулиці.»
Анастасія Окопна
«Все дитинство - суцільні пустощі! Як ми тільки не бавилися! Брали, натягували поперек вулиці нитку і сиділи в кущах чекали, хто перечепиться. А ще кидали на дорогу гаманець, прив'язаний до нитки, і з кущів спостерігали, хто посягне на нього. Коли жертва нахилялася за здобиччю, підтягували його ближче до себе.»
Наталія Тараненко
«Можу розповісти повчальну історію. Ще коли я навчався в нульовому (підготовчому) класі, то , як і інші діти, прагнув повторювати все за дорослими. Батько мій палив і завжди сигарети підсушував на печі. Якось я взяв звідти пачку і заховав у себе, а тоді вирішив спробувати. Мати почула запах диму і за таке нагодувала мене махоркою. Нагодувала так, що з того часу я більше жодної сигарети не пробував!
В моєму дитинстві печі топили твердим паливом - вугіллям, а в печах була духова шафа. Так от якось взимку з вулиці забігла кішка, і мені здалося, що вона дуже змерзла, я її в ту духову шафу і посадив погрітися. Добре, що хоч батьки були недалеко і врятували нашу кицьку від запікання.
А ще в дитинстві батьки мене привчили спати по годинам. Мій організм так до цього звик, що коли підходив час, я міг заснути в будь-якому місці. Так одного разу я з собакою в будці заснув, а батьки мене шукали по всій вулиці! Такий караул був! А ще колись заснув у кущах лілій, тоді мене пес там знайшов і почав гавкати.»
Віталій Величко
«Коли мені було 3 роки, граючись на вулиці, я вимазалася у смолу. Поруч зі мною стояв сусідський хлопчик. Замість того, щоб самій привести себе до ладу, я ще й другові вимазала обличчя, руки і ноги (щоб не лише я була брудною). Потім мене вдома відтирали бензином, а його - нержавіючим шкребком»
Тетяна Горілей
Дорослі люблять згадувати своє дитинство. У кожного є яскраві моменти, які він береже у своєму серці довгі роки. Дитинство - це початок життєвого шляху людини. Це - пора мрій і безтурботності, коли можна будувати замки з подушок, вірити в казкових героїв і у диво. Давайте ж хоч інколи забувати про дорослі проблеми і згадувати про дитячу щирість і безпосередність!