ПОЕЗІЯ - ЦЕ ЗАВЖДИ НЕПОВТОРНІСТЬ...
Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі, - колись написала Ліна Костенко. Щороку 21 березня відзначається Всесвітній день поезії.
Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу.
Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацуура, звертаючись у березні 2003 року до міжнародної громадськості з нагоди Всесвітнього дня поезії, зазначив: «Поезія допомогає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Поезія - це найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими і тим самим необхідна для зближення народів. Будучи відображенням і дзеркалом суспільства, поезія - головний засіб самостверждення і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку».
Поезія - не просто римовані рядки, вони мають дарувати естетичну насолоду, пробуджувати свідомість, спонукати до думки. Сьогодні, коли прокидається природа від зимової сплячки, у душах наших земляків прокидаються вірші:
О том, что час весны идет,
Поет скворец, поет синица.
И лишь зима не признает,
Что отступить уж ей годится.
Струсила снег лесная ель
И ветки с легкостью приподнимает.
Всё оживает после сна,
Луч солнца землю согревает,
И ветер шепчет, что весна пришла,
Она несет с собой любовь,
Сердца с волнением стучат.
Ручей журчаньем радует нас вновь.
А. Буда
Чарівна весна
Яскравіше світить сонце
Променями у віконце.
Ніжно, гарно навесні:
Квітнуть квіточки рясні!
Чарівніше пори року
Ми не знаємо допоки:
Запашна, яскрава, ясна...
Весно люба, ти - прекрасна!!!
І.Семікіна
Весь час у мене відчуття весни:
Все більш реальне і усе сильніше.
Усе навколо у тумані, наче в сні.
І землю огортає почуття вільніше.
Нарешті вже й бруньки понабухали,
Стоїть погода в селищі ясна,
Навулиці все грає, оживає!
Ось так до нас прийшла уже весна.
Є.Ткач