ЯК РЕАГУЮТЬ НА ОСВІТНЮ РЕФОРМУ СІЛЬСЬКІ ШКОЛИ

Україну масово охопили реформи і зараз досить актуальним питанням є закон «Про освіту», який має покласти початок реформуванню української школи, а також вплинути на усіх учасників освітнього процесу.

Нагадаємо, цього тижня Міносвіти вніс до Верховної Ради новий законопроект про освіту. Політики вже назвали його революційним. Він передбачає 12-річне навчання в школі, конкурс на посади директорів навчальних закладів, зарплати вчителям від 6 тис. грн. До того ж, в Україні створять держслужбу якості освіти і заберуть у райвно частину повноважень. А райадміністрації більше не зможуть здійснювати перевірки у школах.

Іванна Коберник, радниця міністра освіти та науки України, вважає, що три роки роботи над таким складним законом - це нормально, адже такий закон приймається раз на 20 років. Це базовий закон про освіту. Останній, тобто чинний до сьогодні, був прийнятий ще за СРСР. Відповідно, він застарів і морально, і ідеологічно.

Новий базовий закон охоплює всю освіту: від дошкільної до освіти дорослих, включає шкільну, середню, вищу, позашкільну та професійно-технічну. Тобто закладає рамку, яка потім буде розширена і пояснена вже спеціалізованими законами. Що найважливіше в цьому законопроекті? Це те, що він закладає іншу ідеологію.

Як стверджує Іванна Коберник, цей закон гарантує право на якісну освіту, тому що станом на зараз за якість освіти в українському законодавстві ніхто відповідальності не несе.

Сама ж міністр освіти та науки України Лілія Гриневич зазначила, що для вчителів запроваджується свобода вибору форми підвищення кваліфікації, яку вони раніше мали здійснювати один раз на п'ять років в інститутах післядипломної освіти, а також добровільна сертифікація, після проходження якої педагоги зможуть отримати 20% надбавку до своєї зарплати.

- На превеликий жаль, не усі ці інститути дають адекватну підготовку вчителям, і буває, що вчитель знає значно більше, ніж люди, які там мають навчати вчителів. Ми хочемо створити конкуренцію, і зараз вчитель зможе обирати - частину годин піти в якусь громадську організацію, яка чудово володіє новими технологіями навчання чи роботі з дітьми з особливими потребами, і таким чином накопичувати ці години. 150 годин впродовж п'яти років - це є час, в який необхідно підвищувати свою кваліфікацію, - сказала міністр.

Ми довідалися думку наших місцевих педагогів щодо розробленого нового закону «Про освіту».

Директор КЗ «Бурчацька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Тетяна Федорівна Рябчук:

- З огляду на сучасність, попередній закон «Про освіту» є застарілим. Що є найбільш важливим у новому законі для нашої школи - це те, що збережеться сільська школа. І ще, головна мета освітньої реформи - це якісні знання і для сільських, і для міських дітей. Згідно з новим законом, навчальний заклад сам буде встановлювати тривалість навального року, тривалість навчального дня, кількість робочих днів, кількість уроків тощо. Ми в цьому плані нічого змінювати не збираємося. Та система, яка є зараз, для нас оптимальна, проте в період епідемій ми зможемо піти на канікули, а не порушувати навчальний процес виходом на карантин.

Директор КЗ «Любимівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Ольга Василівна Баздирєва:

- На мою думку, можна продовжувати навчатися і згідно з попереднім законом «Про освіту». Але, звичайно, з поширенням нових інформаційних технологій потрібно і самим крокувати в ногу з часом. Мене більше хвилює питання освітніх округів, я турбуюся, що зменшиться кількість сільських шкіл. Ми нічого не плануємо змінювати ні в тривалості навчального року, ні в кількості робочих днів, нас абсолютно влаштовує 5-денна система навчання. А тему уроку переставити ми і без цієї реформи можемо.

Педагог-організатор КЗ «Михайлівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» Наталія Євгеніївна Макаренко:

- Я вважаю попередній закон «Про освіту» застарілим. Зміни мають бути, а цей закон зачіпає багато нюансів. Тим не менш, діти не відчують додаткового навантаження абощо. Ми плануємо залишити п'ятиденний робочий тиждень. Зміни відчують більше вчителі, адже у них зміниться графік роботи.

Як бачимо, думки наших педагогів різняться, якщо не назвати їх полярними. Можливо, справа в тому, що кожне нововведення потрібно роз'яснювати населенню, щоб не було непорозумінь, а може, трьох років роботи над законом виявилося недостатньо для доведення його до досконалості.

Представники освітянських профспілок вважають, що для змін в освіті потрібно внести зміни до чинного законодавства, а не ухвалювати новий закон. Про це сказав голова Вільної профспілки освіти і науки України Володимир Фундовний:

- У нас пропозиція одна - якщо ми хочемо якісь зміни зробити в освіті, то краще їх зробити постатейно (в чинне законодавство), - сказав Фундовний.

Але що тут гадати - все покаже практика...